Спектр досліджень, проведених лабораторією лікувально-діагностичного центру, досить широкий. Найголовніше для пацієнта - точно знати, який аналіз і з якою метою необхідно здати і до якого лікаря звернутися в разі відхилення показника від нормального значення. Зупинимося детальніше на основних лабораторних аналізах:
БІОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ КРОВІ
Біохімічний аналіз крові дозволяє оцінити обмін речовин і роботу внутрішніх органів.
Біохімічний аналіз крові — лабораторний метод дослідження, який використовується у всіх галузях медицини (терапії, гастроентерології, ревматології тощо) і показує функціональний стан різних органів і систем. Забір для біохімічного аналізу крові здійснюється з вени, натщесерце. До дослідження не потрібно їсти, пити і приймати лікарські препарати. В особливих випадках, наприклад за необхідності прийому ліків рано вранці, слід проконсультуватися з вашим лікарем-куратором.
ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕЧІ
Кількість. Зазвичай кількість виділеної сечі оцінюється за 24 години (добовий діурез). За нормою у людини виділяється 1200-1500 мл сечі. Збільшення діурезу (поліурія) може бути наслідком водного навантаження, а може бути симптомом цукрового і нецукрового діабету.
Зменшення кількості добової сечі відзначається у разі великих втрат рідини з потом, у разі проносу і блювоти, набряків, скупченні рідини в порожнинах (асцит, гідроторакс тощо).
Зменшення діурезу може свідчити про зменшення утворення сечі в нирках, що може виникати у разі: гострої крововтраті, нестримної блювоти, гострих гломерулонефритів, гострої та хронічної ниркової недостатності.
Зменшення діурезу може виникати внаслідок наявності перешкоди в проходженні сечі. Так, може відбуватися здавлення сечоводу пухлинами (рак матки, рак яєчників, пухлинами сечового міхура). Затримка сечі відбувається, коли сечівник здавлюється при аденомі й раку простати, простатиті, звуженні уретри, закупорці пухлиною виходу сечівника із сечового міхура, при порушенні нервової регуляції діяльності сечового міхура.
ЩО ТАКЕ TORCH-ІНФЕКЦІЇ?
Аналіз на TORCH-інфекції передбачає виявлення в крові антитіл до певної групи інфекцій, які можуть бути небезпечні для плоду під час вагітності.
TORCH - це абревіатура з перших букв групи інфекцій:
- T - Тoxoplasmosis (токсоплазмоз)
- O - Оthers (інші інфекції: сифіліс, гепатит В, вітряна віспа, вірус Епштейна-Барр, парвовірус і деякі інші)
- R - Rubella (краснуха)
- С - Сytomegalovirus (цитомегаловірус - ЦМВ)
- H - Нerpes simplex virus (вірус простого герпесу - ВПГ)
Як правило, група TORCH-інфекцій включає тільки чотири найбільш небезпечних для плоду інфекції: токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус і герпес. Решта інфекції перевіряються згідно з показаннями.
Цими інфекціями заражається велика кількість людей, незалежно від статі й віку, проте сам термін "TORCH" використовується стосовно вагітних жінок або тих, які планують вагітність, а також плоду та немовляти.
У більшості випадків перше інфікування відбувається ще в дитинстві, після якого в організмі виробляється імунітет до перенесеної інфекції.
Аналіз крові показує тісний взаємозв'язок обміну води і мінеральних солей в організмі. Важливі показники біохімічного аналізу крові — вміст калію, натрію і хлору. Поговоримо про ці елементи та їх значення докладніше.
КАЛІЙ
Підвищення вмісту калію (гіперкаліємія):
- пошкодження клітин (гемоліз — руйнування клітин крові, важке голодування, судоми, важкі травми);
- зневоднення;
- гостра ниркова недостатність (порушення виведення нирками);
- надниркова недостатність.
Зниження вмісту калію (гіпокаліємія):
- хронічне голодування (відсутність надходження калію з їжею);
- тривалі блювота або пронос (втрата з кишковим соком);
- порушення функції нирок;
- надлишок гормонів кори наднирників (в тому числі прийом лікарських форм кортизону);
муковісцидоз.
ЦУКОР (ГЛЮКОЗА)
Найбільш частим показником вуглеводного обміну є вміст цукру у крові.
Підвищення рівня вмісту глюкози (гіперглікемія) спостерігається при:
- цукровому діабеті (через недостатність інсуліну);
- фізичному або емоційному навантаженні (через викид адреналіну);
- тиреотоксикозі (через підвищення функції щитовидної залози);
- феохромоцитомі - пухлини надниркових залоз, які виділяють адреналін;
- акромегалії, гігантизмі (підвищується вміст гормону росту);
- синдромі Кушинга (підвищується вміст гормону наднирників кортизолу);
- захворюваннях підшлункової залози (таких, як панкреатит, пухлини, муковісцидоз);
- хронічних захворюваннях печінки і нирок.
Зниження рівня вмісту глюкози (гіпоглікемія) характерне для:
- голодування;
- передозування інсуліну;
- захворювань підшлункової залози (пухлина з клітин, що синтезують інсулін);
- пухлин (відбувається надмірне споживання глюкози як енергетичного матеріалу пухлинними клітинами);
- недостатності функції ендокринних залоз (надниркових залоз, щитовидної, гіпофізу).
Воно також буває:
- у разі важких отруєнь з ураженням печінки (наприклад, отруєння алкоголем, миш'яком, сполуками хлору, фосфору, саліцилатами, антигістамінами);
- у станах після резекції шлунка, захворюваннях шлунка і кишечника (порушення всмоктування);
- у разі наявності вродженої недостатності у дітей (галактоземія, синдром Гірке);
- у дітей, народжених від матерів із цукровим діабетом;
- у недоношених дітей.
Нас підстерігають хвороби на кожному кроці, адже ми навіть уявити не можемо, скільки навколо бактерій і вірусів. Іноді буває так, що звичайна вірусна інфекція може призвести до складних відхилень в організмі. Ревматизм, ревматоїдний артрит, артроз та інші патологічні процеси в нашому організмі можуть розвиватися з роками, а іноді з'являються несподівано. Щоб підтвердити або спростувати ці неприємні діагнози, фахівці призначають різні аналізи.
Крім згаданих вище захворювань, ревмопроби необхідно робити у раз підозри на наявність наступних хвороб: гломерулонефрит; подагра; хронічний тонзиліт; онкологічні захворювання; системний червоний вовчак та деякі інші.
Ревмопроби – це дослідження крові, що показує ступінь і поширеність автоімунної реакції, запального процесу, який вражає суглоби, тканини та внутрішні органи організму. Аналіз крові на ревмопроби може призначатися кілька разів протягом лікування пацієнта. Його результати добре показують динаміку розвитку хвороби: прогресує вона чи ні, як змінилася масованість ураження органів за конкретний проміжок часу. Це дає можливість лікарям прогнозувати стан хворого і оцінювати його самопочуття на момент здачі аналізу на ревмопроби.
Результати цього дослідження багатофакторні, за ними спеціалісти визначають не тільки одну складову запального процесу, що відбувається в організмі, але бачать максимально ясну картину захворювання. Кров на ревмопроби здається один раз, але розподіляється на кілька частин, щоб провести різні типи цього аналізу.
Вони бувають наступними: визначення ревматоїдного фактора; виявлення антитіл до стрептокока; дослідження рівня С-реактивного білка; визначення рівня білка плазми; аналіз сечової кислоти, креатину, сечовини, креатиніну для визначення проблем з нирками; дослідження показника циркулюючих імунних комплексів.
Статистика невблаганна: захворюваність на рак в усьому світі зростає щороку. Причин тому безліч: це і загальне погіршення екологічної ситуації, поширення шкідливих звичок (куріння, алкоголь), вживання канцерогенів, що містяться в їжі, або застосування їх у побуті, старіння населення і т.д. Відзначається також тенденція до зменшення середнього віку хворих, рак «молодшає». На щастя, медицина не стоїть на місці, онкологія наразі – один із пріоритетних напрямків. Сучасні технології дозволяють діагностувати рак на ранніх стадіях, а отже істотно збільшити вірогідність одужання. Одним із найефективніших способів діагностики онкологічних захворювань на сьогодні є аналіз на онкомаркери.
Онкомаркери – це особливі білки, які виявляються у крові або сечі хворих на рак. Пухлинні клітини продукують і виділяють онкомаркери у кров з моменту виникнення новоутворення, що робить можливою діагностику захворювання на ранніх стадіях.
Аналіз на онкомаркери – не лише один із найнадійніших способів виявлення злоякісної пухлини, але й можливість оцінити ефективність проведеного лікування. Рецидив злоякісних захворювань можна передбачити за кілька місяців до початку клінічних проявів. Завдяки специфічності кожного білка можна припустити осередок захворювання.
Відхилення від норми одних маркерів однозначно свідчить про поразку певних органів, інші онкомаркери можуть виявлятися у разі різних локалізацій пухлини. У цьому випадку доцільно провести комплексне обстеження. На жаль, саме тому діагностика раку на основі одного лише аналізу на онкомаркери не є достовірною.
Ще однією особливістю є те, що підвищений рівень онкомаркерів не обов'язково означає рак. Чи можна виявити онкомаркери у крові здорової людини?
Звісно. Вони обов'язково там присутні. Щоправда, в невеликій концентрації, тому для кожного онкомаркера існують порогові значення. Але навіть якщо який-небудь з онкомаркерів підвищений, це не обов'язково говорить про розвиток онкологічного захворювання. Іноді значення підвищуються у разі розвитку кіст, доброякісних пухлин, інфекційних захворювань.
